Організація Об’єднаних Націй оголосила 12 травня Міжнародним днем здоров’я рослин.

Ніхто не може уявити своє життя без рослинного світу. Рослини створені не тільки для продовольчих цілей,а й для захисту людей.

Головна мета – залучити якомога більшу аудиторію прогресивного суспільства як в світі так і в Україні до проблеми збереження здоров’я рослин, а саме надихнути їх на конкретні дії.

Наше завдання на сьогодні підвищити глобальну обізнаність про те, як захист здоров’я рослин може допомогти ліквідувати голод, зменшити бідність, захистити біорізноманіття та стимулювати економічний розвиток. Тож під егідою ООН, FAO у всьому світі проходитимуть різноманітні заходи спрямовані на захист рослин.

Усі ці заходи необхідні, оскільки рослина – це основна складова нашої планети, від якої залежить здоров’я цілого світу на усіх рівнях життя. Рослини становлять 80% їжі, яку ми їмо, і виробляють 98% кисню, яким ми дихаємо. Здоров’я рослин впливає на продовольчу безпеку та сільське господарство. Рослини, як і люди також хворіють, інфікувавшись захворюваннями спричиненими вірусними, бактеріальними та грибковими збудниками, їх пошкоджують комахи, кліщі та нематоди.

За оцінкою ФАО до 40 % продовольчих сільськогосподарських культур гине через шкідників та хвороб рослин.

Станом на сьогодні в Україні збереження здоров’я рослин є складним процесом, а іноді і небезпечним викликом для всіх спеціалістів в галузі рослинництва. Широкомасштабні бойові дії перешкоджають здійснювати необхідні фітосанітарні заходи в регіонах нашої країни. Через загрозу життю та здоров’ю людей на територіях засмічених вибухонебезпечними предметами (мінами, нерозірваними снарядами та набоями) не здійснюються заходи спрямовані на запобігання проникненню та розповсюдження регульованих шкідливих організмів.

Водночас міжнародна торгівля суттєво збільшилася за останнє десятиліття, це призводить до зростання ризику швидкого поширення шкідників, хвороб, фітонематод та бур’янів по всьому світі, завдаючи великої шкоди місцевим рослинам та середовищу.

 Щоб піклуватися про рослин, не обов’язково бути фахівцем чи офіційним представником держави. А що може зробити кожен з нас щоб підтримати здоров’я рослин ?!

• Додай зелені навколо себе! Весь рослинний світ створює тінь, очищає повітря, охолоджує міський ландшафт та знижує забруднення водойм.
• Запобігай поширенню шкідників, використовуючи лише сертифіковане насіння та саджанці, вільні від шкідників.
• Застосовуй екологічно чисті методи боротьби зі шкідливими організмами, включаючи ті, які базуються на біологічних підходах, які не вбивають запилювачів, а також корисних комах і організмів.
• Користуйся перевагами сучасних цифрових технологій, мобільних додатків і програмного забезпечення, щоб отримати доступ до інформації про те, як запобігти поширенню шкідників і хвороб рослинам і боротися з ними.
• При транспортуванні рослин і рослинних продуктів дотримуйся міжнародних стандартів охорони здоров’я рослин і законодавства.

Захист рослин від шкідників та хвороб з економічного погляду набагато ефективніший, ніж усунення наслідків повномасштабних надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі здоров’ям рослин.

Комплексне забезпечення здоров’я рослин має величезне значення для підтримки життя на землі, і кожен з нас має нести відповідальність та відігравати свою роль в житті суспільства і живої природи в цілому.

Фахівці ДУ «Хмельницька обласна фітосанітарна лабораторія» долучилися до даного проєкту та розповіли про ризики фітосанітарної безпеки держав в цілому та здоров’ї рослин;  важливість дослідження рослин для розвитку сільського господарства, садівництва, лісівництва, виробництва високоякісних продуктів харчування, нехарчової продукції рослинного походження та про роль рослин у збереженні навколишнього середовища.

Провели наглядну агітацію з громадськістю по поширенню інформації щодо здоров’я рослин роздали буклети та листівки садівникам та агрономам нашої області. Провели консультативні бесіди  щодо регульованих шкідливих організмів: вузькозлатка ясенева смарагдова, жовто-бурий мармуровий клоп, золотиста картопляна нематода, бура та кільцева гниль картоплі, бактеріоз винограду (хвороба Пірса), стриги (Striga spp.) та повитиці (Cuscuta spp.), американський білий метелик, стеблова нематода, індійська сажка пшениці, бактеріальний опік плодових, біла іржа хризантем, капровий жук, фітофтороз коренів суниці, бактеріальне в’янення кукурудзи, західний квітковий трипс, картопляна міль, середземноморська плодова муха, паслін колючий.