ПОТІВІРУС ШАРКИ СЛИВИ (ВІСПА) - PLUM POX POTYVIRUS

Потівірус шарки сливи (віспа) є однією із найбільш шкодочинних хвороб кісточкових культур, таких як  слива, абрикос, персик, алича, нектарин.

Слово «шарка» в перекладі з болгарської мови означає «кільця» чи «дуги», оскільки саме в цій країні в 1917-1918 році була вперше зареєстрована хвороба сливи, яку потім назвали «віспою». Виявлена вона була на сливі європейській (P. domestica)   і описана як вірусна хвороба в 1932 році. З тих пір вірус прогресуючи поширився по значній частині Європи, території навколо басейну Середземного моря, на Близькому Сході. На жаль, в Україні шарка теж розповсюджена в тих регіонах, де вирощують кісточкові культури: Одеська, Тернопільська, Закарпатська, Чернівецька обл., а також в Криму.

Хворобу спричинює вірус Plum Pox Potivirus (PPV), який включено до списку А2 «Карантинні організми, обмежено поширені в Україні»

Хвороба  проявляється на листках у вигляді розпливчастих плям, кілець, дуг та смуг,  і на плодах у вигляді вдавлених темно-фіолетових плям, кілець та смуг. Тканина м'якоті плоду під плямами ущільнена, червоно-бура, заповнюється каміддю. На різних породах і сортах симптоми захворювання значно різняться, а за певних умов можуть зовсім не проявлятись. Патологічний ефект хвороби виражається в ослабленні і нерідко загибелі дерев, втраті товарної якості плодів (плоди стають дрібними, гіркими або без смаку), їх достроковому осипанні та зниженні врожайності від 25 % до повної втрати.

 

Перенесення вірусу в нові регіони і країни найбільш часто відбувається  із зараженими, не сертифікованими рослинами для посадки. Вірус шарки слив поширюється із зараженим прищепним та посадковим матеріалом, із хворою кореневою паростю, насінням та комахами-переносниками (попелицями). Після інокуляції інкубаційний період може тривати кілька місяців, системне розповсюдження триває кілька років.

Оскільки не існує лікування вірусу шарки сливи, і збудник може спричинити руйнівні проблеми в саду, запобігання поширенню вірусу має вирішальне значення. Найкращий спосіб запобігання вірусу віспи – використання здорового посадкового матеріалу, а також дотримання та регулярне здійснення фітосаніарного моніторингу та заходів:

  • заборона завезення садивного матеріалу у вільні зони з регіонів поширення захворювання;
  • обстеження посадок: через 21-28 днів після цвітіння та в період дозрівання плодів.
  • в зонах суцільного ураження заміна сприйнятливих сортів стійкими і толерантними;
  •      в зоні часткового ураження обовязкове знищення уражених дерев радикальним методом з негайним спалюванням викорчуваних дерев та дезінфекцією засобів та інвентарю;
  • боротьба з комахами-переносниками.

А також важливим для нерозповсюдження та виявлення вірусу в садивному матеріалі є проведення фітосанітарної експертизи  у спеціалізованих лабораторіях з використанням сучасних методів молекулярної діагностики.

 

 

Провідний фахівець - вірусолог

ДУ "Хмельницька обласна фітосанітарна лабораторія"

Катерина БРОНЗА